З 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар. Тож цьогоріч українці святкуватимуть Різдво Христове 25 грудня, а не 7 січня.

Різдво - це час спокою, надії та радості, який об'єднує людей навколо світлого символу любові та миру. У цей день відзначається народження Ісуса Христа. Це одне з найбільш урочистих та радісних християнських свят. Різдвяна атмосфера наповнена теплом, любов'ю та добром, а також символами, які нагадують про мир та злагоду.

Святкування 25 грудня чи 7 січня: у чому різниця?

Українська Православна церква перейшла на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року. Він передбачає святкування Різдва Христового 25 грудня, а не 7 січня, як це було за юліанським календарем.

Юліанський календар, яким користується Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимська православні церкви відстає на 13 днів від григоріанського та новоюліанського календарів, які використовуються більшістю країн світу.

Юліанський календар, заснований ще у 46 році до нашої ери за часів Юлія Цезаря. Згодом з'ясувалось, що цей він не достатньо точний, адже використовує в середньому 365,25 днів на рік, тобто за певний період набігають "зайві дні" та відбувається зміщення дат.

Тому, щоб нівелювати це розходження, у 1582 році Папа Григорій XIII запровадив реформу календаря. Він вирішив усунути невідповідність між сонячним і церковним календарями, встановивши систему високосних років для григоріанського календаря.

Ця реформа зменшила розходження між календарями до 26 секунд на рік. Папа Григорій XIII також змінив календар шляхом пропуску деяких днів і у 1582 році відразу після 4 жовтня наступило 15-те. Ця нова модифікація календаря отримала назву "Григоріанського" і є найбільш використовуваною в сучасному світі.

Коли Українська Народна Республіка встановила свою владу, було прийнято використовувати григоріанський календар, як заведено в Європі. Та навіть за часів більшовиків, коли вони прийшли до влади, було проголошено використовувати саме цей календар.

Однак, церква пішла на перекір більшовикам. Незважаючи на їх спроби перевести церковний календар з юліанського на григоріанський, церква залишилася при своєму рішенні й продовжила використовувати старий календар.

В матеріалі Радіо Свобода львівський історик Олег Павлишин так пояснює ситуацію: "В Європі у час Першої світової війни багато країн, що користувались юліанським стилем, перейшли на григоріанський календар. Зокрема, російські більшовики його прийняли, відповідний декрет готував Володимир Ульянов-Ленін, – каже Павлишин. – Натомість Російська православна церква, користуючись тим, що був декрет "Про відокремлення церкви від держави", мала можливість зберегти юліанський стиль. А у 1924 році частина православних церков світу перейшли на григоріанський календар" (точніше, на так званий новоюліанський, який у практичному сенсі ще майже 800 років збігатиметься з григоріанським – ред.).

Новоюліанський календар, також відомий як удосконалений юліанський календар, застосовується у 10 з 15 Православних Церков світу. Його введено у 1924 році для синхронізації з григоріанським календарем представниками Православних Церков в Константинополі. Він враховує більш точні дані про тривалість року, але й залишається близьким до юліанського календаря. Так, новоюліанський календар має певні відмінності за принципом обрахуванням від інших. Він зберігає всі нерухомі свята згідно з григоріанським календарем. А дати рухомих свят визначаються згідно з православною традицією.

Детальніше: https://espreso.tv/rizdvo-khristove-2023-chomu-25-grudnya-ta-koli-svyatiy-vechir